Історія школи

/Files/images/img008.jpg Перша згадка про школу в с. Радинка датована 1900 р. Про це свідчить «Список населених мест Київської губернії», в якому зазначено, що в Радинці була школа грамоти. Як згадує ветеран педагогічної праці Д.А. Таравський, це була звичайна селянська хата, пофарбована в червоний колір. Школа функціонувала й після 1917 року. На початку 1930-х років її перевели в приміщення колишньої дачі купця ІІ гільдії. У будинку було дві кімнати для двох класів по 20 учнів у кожному. Викладав Павло Кузьмич, якого утримували на свої кошти жителі села. Платили за навчання зерном, полотном тощо. Через кілька років у Радинку прислали вчителя Борисюка, який організував 5 класів. Згодом школа стала семирічною. Навчалися у двох корпусах. У класах було по 30 і більше учнів; при школі розпланували сад, земельну ділянку. Учителі брали участь у ліквідації не писемності серед дорослих. Про це свідчить районна газета « Правда Хабенщини» за 1934 рік, яка містить повідомлення проте, що при колгоспі «Шлях полісся» розгорнув свою роботу лікнеп, де з неписемними колгоспниками працює вчитель О.М. Приймак. З 1932 року школу очолювали О.М. Малярчук, І.Д. Назаренко, Б.С. Сушко. У воєнні роки школа майже не працювала. Пішли на фронт і не повернулися вчителі І.М. Загорський, О.М. Малярчук, І.Д. Назаренко. З 1950 р. кількість учнів у школі збільшувалася. Навчалися у дві зміни. Директором школи на той час був М. Д. Степура. Відкрили філії Радинської школи в селах Нівицьке, Черемошень, Федорівка, і Буда Радинська. У 1950 р. М.Д. Степуру призначили завідувачем Поліського РВНО. Педколектив очолив П.Р. Овсієнка. Він докладав багато зусиль, щоб перетворити школу на центр навчально-виховної роботи у селі. Було збудовано ще чотири класні кімнати. У 1951 році відкрито вечірню школу для сільської молоді у селах Черемошень і Нівецьке. З 1959 року Радинська школа функціонує як восьмирічна. Згодом добудували приміщення для фізичного та хімічного кабінетів, учительської, кабінету директора, провели водяне опалення. У 1963 році школу було перейменовано в середню з політехнічним навчанням. Її відвідували діти із сіл Королівка, Максимовичі, Бички, Федорівка, Буда Радинська, Нівецьке, Черемошень. У продовж навчального тижня вони жили в інтернаті, а в суботу, після уроків, додому. Харчування було триразове, платили батьки по 6 крб. 70 коп. на місяць. Цього ж року створено групи продовженого дня для учнів 1-9 класів усіх без винятку. Плата за обід в групі становила 3 крб. Перший випуск учнів 11-го і двох 10 класів відбувся в 1966 році. Шість випускників отримали срібні медалі. На уроках трудового навчання учні вивчали тракторну справу. При школі було велике підсобне господарство: трактор, дві автомашини, пара коней, 20 свиней, кози. У 1974 року до 1980р. колектив школи очолював М.А. Ковальчук. У 1980 р. її директором призначено Н.М. Лишиленко. У 1984 році з ініціативи голови колгоспу «Світанок» А.П. Хоменка було збудовано нову школу на 554 місця. З 1 вересня 1984 року припинила роботу школа в с. Стещино і дітей з сіл Оржонікідзе, Калинівка, Стещино почали привозити в Радинську школу. На той час у школі навчалося 359 учнів. Особливу увагу приділяли позакласній роботі. Для проведення військово-патріотичних ігор «Зірниця» та «Орлятко» було пошито спеціальну форму.Учні неодноразово виборювали призові місця на конкурсах, за що їх нагороджували Почесними грамотами, поїздками по місцях бойової і трудової слави в Москву, Ленінград, Волгоград, Брест, Ригу, на Букринський плацдарм. У 1984 році організовано навчання дітей шестирічного віку. На той період в школі навчалося 359 учнів. Школа мала дуже гарний вигляд. Ось як згадує про школу випускниця 1989 року Наталія Лук’яненко: «Школа була надзвичайно велика, дивної конструкції, з білої цегли. Вражали розміри їдальні, коридорів, класних кімнат, вестибюлю. Біла підлога (плитка) і багато сонячного проміння нагадували якесь царство".Велика увага в школі приділялася трудовому вихованню. Під керівництвом вчителів учні на 5 гектарах землі вирощували кормові буряки, доглядали 500 телят. При школі було велике підсобне господарство. Особлива увага приділялися приділялася позакласній роботі. На День Перемоги школа проводила святковий парад в центрі села. Кожний клас готував пісню, вчився ходити строєм, мав свою форму. Це було подією для села. На чолі параду йшов духовний оркестр, яким керував В. Смиковський.Учні школи неодноразово займали призові місця з різних видів змагань. Школярі завжди були чимось зайняті, заклопотані. Допомагали О. М. Лойку збирати і поповнювати різними матеріалами історичний шкільний музей, готували виступи художньої самодіяльності, з якими виступали на фермах і в інших підрозділах колгоспу, брали участь в районних та обласних предметних олімпіадах. Педагоги дбали про підвищення свого фахового рівня. Вчитель молодших класів Г. С. Демченко була нагороджена орденом Великої Жовтневої революції, орденом ʿʿТрудової справи ʾʾ. Їй присвоєно звання ʿʿЗаслужений вчитель Україниʾʾ. З 2001 року до школи було приєднано дитячий садок і школа стала називатися навчально-виховне об’єднання ʿʿЗагально-освітня школа I – III ступенів – дошкільний навчальний заклад ʾʾ На даний час у школі працює 23 вчителі, навчається 111 учні, дитячий садок відвідують 34 дітей.


Кiлькiсть переглядiв: 91

Коментарi