.JPG)
.jpg)
Ми будемо боротися до останнього подиху
3 грудня в Радинському НВО за ініціативи директора школи Лишиленко Надії Михайлівни була влаштована урочиста зустріч з учнями 9 – 11 класів з військовими, які воюють у складі 72-ї механізованої бригади і повернулися із зони проведення АТО. На урочистості завітали двоє бійців – жителі села Радинка, Шуляренко Микола Іванович та Ребрик Микола Анатолійович, які були відправлені в зону АТО в першу хвилю мобілізації наприкінці березня 2014 року.
Не приховуючи хвилювання учні привітали земляків гучними оплесками та гаслом «Слава Україні», «Героям слава». Надія Михайлівна від імені колективу школи та учнів висловила глибоку вдячність та шану бійцям за їхню мужність, за силу волі і витривалість, подякувала учням за підтримку і участь в акції «Підтримай воїна».
Присутні бурхливими оплесками супроводжували моменти, коли бійці називали свої імена, прізвища та звання, для того аби учні в обличчя знали кожного із своїх героїв-захисників.
Хлопці поділилися спогадами про ті страшні місяці, де на очах гинули люди, де молоді хлопці йшли в бій, не боячись смерті. Бійці побували у найгарячіших точках АТО: Луганської та Донецької областей. Учні та вчителі з великою цікавістю та щемом у серці слухали розповідь. Зі слів бійців ми дізнались, що герої знову готові їхати на захист східних кордонів виконувати свій громадський та конституційний обов’язок. Вони неохоче згадують подробиці бойових дій, лише вдячні за те, що так тепло їх зустріли. Родичі та друзі з гордістю та полегшенням зустріли хлопців, які живими та здоровими повернулись зі східних рубежів нашої Батьківщини, не зрадили присягу українському народу.
На завершення бійці побажали учням завжди бути патріотами своєї держави, захисниками Батьківщини та гідними громадянами України. Діти з вдячністю вручили воїнам обереги в вигляді ляльки – мотанки – захисниці. Під пісню «Повертайся живим» героїв – воїнів проводжали учні та присутні гучними оплесками. На згадку про зустріч зробили спільне фото.
«Дякуємо Вам за те, що захищали. Дякуємо, що не боялись. Дякуємо, що вижили і стоїте на сторожі нашого спокою»
.
